АРХІВ: Добровільне об’єднання територіальних громад

Добровільне об’єднання територіальних громад

 

Реалізація Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» дає можливість сформувати спроможні, самодостатні територіальні громади, котрі б володіли відповідними матеріальними та фінансовими ресурсами, територією та об’єктами соціальної інфраструктури, які необхідні для ефективного виконання покладених на їхні органи самоврядування функцій та завдань.

Очевидно, що територіальні громади не повинні ставати в чергу за фінансовою чи іншою технічною підтримкою від держави, а отримати реальні повноваження та ресурси для самостійного вирішення питань місцевого значення. Саме у цьому полягає основне завдання децентралізації влади.

Сам документ передбачає процес укрупнення громад та надання їм державної підтримки. Нині у новацій з’явились як прихильники, так і критики. У кожного свої аргументи, але всі переконані, що децентралізація влади буде, і об’єднання громад – це перший крок у цьому напрямку. Насамперед потрібно донести до людей усі переваги і недоліки такої реформи, адже саме останні робитимуть вибір. Рано чи пізно повноваження районної влади переберуть на себе об’єднані громади, які самостійно будуть шукати шляхи розвитку. Але чи готові сьогодні сільські ради об’єднатися і з ким? Саме тому я хочу звернутися до історії, адже правду кажуть, що вона має особливість повторюватися або у вигляді трагедії, або у вигляді фарсу. Ми повинні винести уроки, які нам було дано раніше.

Подібні тенденції були в політиці всім відомого Хрущова М.С. На одному із Пленумів ЦК він виступив із серією важливих для того часу пропозицій з розвитку сільського господарства і запропонував проект укрупнення дрібних колгоспів шляхом їх об'єднання, а часто шляхом приєднання до більш великого і успішного господарства в даному районі. Селянам більш заможного колгоспу зазвичай не подобалася ідея про необхідність ділити свої фонди з розореними сусідами, які мали деколи значні борги перед державою. Але об'єднання носило примусовий характер, і незабаром усі дрібні колгоспи були ліквідовані, і по всій країні загальне їх число зменшилося майже в три рази.

На Херсонщині також були спроби об'єднання господарств. На прикладі нашого населеного пункту можна також провести паралель. Колгосп «Нове життя» (с. Музиківка) із колгоспом ім. Кірова (с. Чорнобаївка). Ідея об'єднання не викликала захвату ні у громади, ні у Прокопенка Є.С., голови колгоспу «Нове життя». Але за рекомендацією першого секретаря ЦК КПУ Підгорного М.В., на початку 1961 року об’єднання все ж таки відбулося. Музиківська сільська рада також була ліквідована. Об'єднання проіснувало близько року, але нічим хорошим для нашого населеного пункту це не закінчилося. При розділі колгоспів Музиківка втратила значну частину техніки, автомашин, великої рогатої худоби.

Можна зробити висновок, що нічого позитивного це об'єднання нашій громаді не дало, і за аналогією, а чи об’єднання за новим законом не дасть подібних наслідків?

Простий підрахунок кількості виборців по Чорнобаївській, Східненській та Музиківській сільських радах показує, що і більшість депутатів, і керівників нової громади будуть чорнобаянами. А потім демократично, простою більшістю голосів будуть ухвалюватись рішення на користь Чорнобаївської громади. А Шкуринівка з Висунцями і почекати зможуть. Із поінформованих кіл стало відомо, що ставиться питання про доцільність існування середніх шкіл у Музиківці та Східному. А що чекати нашій медичній сфері – одному Богу відомо. Кращий варіант Музиківська + Східненська сільські ради. Інакше буде так: хто більший і сильніший задавлять, задушать менших і слабших. А потім будуть дивуватись: а де ж село, де ж школи, де люди?

Зі слів ветерана праці Д.П.Мельниченка,

Ю.О.Клок, учитель української мови та літератури;

М.І.Потеряйко, історик, ветеран педагогічної праці