ПАМ'ЯТКА стосовно застосування дій з питань запобігання корупції 

КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ

          Відповідно до підпункту б) пункту 1 частини першої статті 3 Закону «Про запобігання корупції», депутати місцевих рад належать до категорії осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а отже є суб’єктами, що підпадають під дію зазначеного Закону. Проте, на відміну від народних депутатів України, які також належать до цієї категорії, депутати місцевих рад здійснюють свої повноваження на громадських засадах. З огляду на це, на них не поширюється діюча для народних депутатів заборона суміщати свій депутатський мандат з іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю.

            Закріплене у Законі України «Про статус депутатів місцевих рад» право депутата сільської, селищної, міської, районної чи обласної ради здійснювати свої представницькі повноваження «не пориваючи з виробничою або службовою діяльністю» обумовлює належність депутатів місцевих рад до групи ризику з великою вірогідністю виникнення конфлікту інтересів.

           Закон України «Про запобігання корупції» (на відміну від Закону «Про засади запобігання і протидії корупції» 2011 року) виділяє два типи конфлікту інтересів – потенційний та реальний. 

           Потенційним конфліктом інтересів є наявність у депутата приватного інтересу у сфері, в якій він виконує свої представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття ним рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання своїх представницьких повноважень. У той же час реальний конфлікт інтересів може бути визначений як суперечність між приватним інтересом депутата та його представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття ним рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання своїх представницьких повноважень. 

          Увага, при цьому важливо розуміти, що сам факт існування конфлікту інтересів не є ані злочином, ані правопорушенням, ані порушенням правил депутатської етики. Конфлікт інтересів перетворюється на корупційне правопорушення лише тоді, коли про нього не було належним чином заявлено та/або особа вчинила певні дії під його впливом.
          Розділі V Закону «Про запобігання корупції» визначив чіткий алгоритм дій при виявленні конфлікту інтересів:

• Перше, що має зробити депутат, який виявив у себе конфлікт інтересів – це повідомити про нього. Виходячи з положень частини першої статті 28 Закону «Про запобігання корупції» та частини другої статті 59¹Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», депутат не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли він дізнався чи повинен був дізнатись про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, має повідомити НАЗК чи постійну комісію, до функціональної спрямованості якої належить питання запобігання корупції, або ж безпосередньо орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів – тобто місцеву раду чи відповідну комісію ради.

Якщо про конфлікт інтересів депутату стало відомо безпосередньо на засіданні ради або комісії, він може публічно заявити про конфлікт інтересів з занесенням такої усної заяви до протоколу засідання. Окрім цього, якщо депутату відомо про наявність конфлікту інтересів у свого колеги, він може відкрито заявити про це на засіданні відповідного органу.

• Друге,наступним кроком після належного повідомлення про конфлікт інтересів має стати його врегулювання. Враховуючи той факт, що депутат ради не є посадовою особою та не перебуває у відносинах прямого підпорядкування з будь-якою особою, до нього не можуть бути застосовані такі класичні методи врегулювання конфлікту інтересів як усунення від виконання завдання, зовнішній контроль, обмеження доступу до інформації, перегляд обсягу службових повноважень, переведення чи звільнення.

             В законі визначено дві основні вимоги до депутата при виникненні у нього конфлікту інтересів: невідкладно заявити про конфлікт інтересів та не брати участь в обговоренні чи голосуванні відповідного питання на засіданні ради або комісії. Контроль за дотриманням зазначених вимог та надання роз’яснень з питань конфлікту інтересів відповідно до частини другої статті 59¹ Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» покладається на постійну комісію ради, до функціональної спрямованості якої належить питання запобігання корупції.

ДЕКЛАРУВАННЯ

 Законом України «Про запобігання корупції» (стаття 3, 45), Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 за № 2 (зі змінами) «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування»  передбачено, що депутати міських рад, сільські, селищні, міські голови, повинні подавати декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

             За звітний 2020 рік така декларація повинна бути подана в термін з 1 січня до  1 квітня 2021 року шляхом заповнення форми Єдиного державного реєстру декларацій на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції:  https://nazk.gov.ua

Слід відмітити що при вході до електронної системи декларування офіційного веб-сайту НАЗК міститься перелік із 16 акредитованих центрів сертифікації ключів, у якому зазначається АЦСК органів юстиції України, АЦСК ПАТ КБ «ПриватБанк», що дає змогу отримати електронний цифровий підпис суб’єкту декларування за певних умов самостійно.

            Лише наявність електронного цифрового підпису дасть можливість заповнити та подати електронну декларацію.

             УВАГА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ 

Стаття 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення:

За подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації або умисне неподання суб’єктом декларування декларації передбачено кримінальну відповідальність  у вигляді штрафу від двох тисяч п’ятисот до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від ста п’ятдесяти до двохсот сорока годин, або позбавлення волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років (стаття 366-1 КК України).

За несвоєчасне подання без поважних причин декларації передбачена адміністративна відповідальність у вигляді накладення штрафу від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

            Більше роз’яснень стосовно застосування дій з питань запобігання корупції можна знайти на сайті НАЗК у розділі «База знань».

НАЗК нагадує, як можливо отримати роз’яснення для заповнення декларації:

1. Зверніться до уповноважених підрозділів/осіб із питань запобігання корупції у вашій установі за консультацією.Їхні контакти можливо знайти за посиланням на мапі, яку ми розробили для вас у 2020 році: https://nazk.gov.ua/uk/katalog-upovnovazhenyh/ .
2. Зателефонуйте до нашого Контакт-центру, створеного у 2020 році: +38(044)200–06–94. Консультації надаються в робочі дні з понеділка по п’ятницю з 9:00 до 18:00.
3. Ознайомтеся з роз’ясненнями щодо заповнення декларацій у нашій базі знаньза посиланням: https://wiki.nazk.gov.ua/category/deklaruvannya/. Працює зручний пошук за ключовим словом.
4. Для отримання технічної допомоги щодо роботи з Реєстром звернітьсяза адресою support@nazk.gov.ua або заповніть форму зворотнього зв’язку на нашому вебсайті.

Підготувала Насонова Ж.Ж., начальник загального відділу Музиківської сільської ради.