Спалювання стерні – непоправна шкода довкіллю

     На сьогоднішній день гостро стоїть питання виникнення значної кількості пожеж, що виникають внаслідок спалювання сухої природної рослинності, стерні, соломи, післязбиральних залишків та сміття.

   Це призводить до знищення біорізноманіття, тваринного світу, виникає загроза виникнення пожеж в полезахисних лісових смугах, лісах, а іноді й травмування або загибелі людей.
    Сільгосппідприємства, незважаючи на заборони, щороку із завидною постійністю спалюють на полях стерню або солому після збирання врожаю. І мало хто замислюється про те, що безконтрольне випалювання стерні може призвести до пожежі на сусідніх полях або в лісосмугах, вогонь може перекинутися на розташовані поруч житлові і господарські будівлі.
    При спалюванні стерні, соломи і поживних залишків згорає гумус найбільш родючого поверхневого шару, внаслідок чого знижується біологічна активність ґрунту.

    Разом з стернею вогонь знищує безцінну біосферу ланів, яка могла б суттєво підвищити врожайність у наступні роки, а на їх місце приходять патогенні мікроорганізми та бур`яни.
    Спалювання сухої рослинності або її залишків, випалювання стерні, луків, пасовищ, приносить значну шкоду навколишньому середовищу, зростає ймовірність пожеж у житлових та дачних будинках. Адже для виникнення таких пожеж достатньо необережно кинутого маленького недопалка чи сірника. На відкритій території в безвітряну погоду вогонь може розповсюджуватися   зі   швидкістю   до   4-х км  за  годину,    а   у

вітряну - до 30 км; висота полум’я досягає 2-х метрів.
    Під час спалювання стерні та інших рослинних залишків повітря в містах стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. Під час згоряння однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється більш як 9 кг мікрочастинок диму.

   До їх складу входять пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали тощо, які осідають у легенях. Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, українці рідко надають цьому ваги.

  Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання післяжнивних залишків призводить до цілої низки небезпек. При спалюванні стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, у свою чергу до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість пожеж. Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.

   Якщо ведеться спалювання стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, постає нова загроза. Дим і вогонь являються напівпровідниками і за відповідних умов здатні стати причиною закорочення ліній електропередач, що несе за собою руйнівні наслідки для цілих населених пунктів. Дим від вогнищ, в туманні дні може утворювати смог і на довго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП, аварій. Окрім того, попадаючи у легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини. Щороку, під час «чистки» полів від стерні, шляхом її випалювання рятувальники щодня виїжджають на гасіння пожеж, що відбуваються в екосистемах.  

  Пам’ятайте! (відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Самовільне випалювання рослинності або її залишків».  Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого  листя  на  землях   сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб- від п'ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В.П. Гордовенко, спеціаліст із

землекористування  та екології