Як переселенці інтегруються у життя Музиківської громади
Активні бойові дії на півдні України спричинили масове переміщення цивільного населення. Наразі ВПО у різних куточках країни намагаються інтегруватися в місцеві громади та повернутися до нормального життя. Люди шукають житло, роботу, стають підприємцями та створюють робочі місця. Хтось переміщує свій бізнес на нові безпечніші території.
У Музиківській громаді проживає родина Страмнових, яка двічі пережила окупацію та відкрила власний бізнес з нуля. Тетяна Страмнова – переселенка з Донеччини. У 2014 році жінка вимушена була виїхати з окупації і починати життя знову на Херсонщині. Спочатку мешкала в обласному центрі, потім переїхала до передмістя – у село Зеленівка. Пізніше опинилася у Музиківці, де завдяки участі у грантових програмах заснувала сімейну ферму. Сьогодні Тетяна розводить кіз та виготовляє крафтові сири. Ферму Страмнові назвали “Коза Амальтея”. Незадовго до повномасштабного вторгнення росії на територію України родина отримала від сільради 1,5 гектара землі. У планах підприємців було відкриття власної сироварні. Проте реалізацію задуму довелося відкласти у зв’язку із початком війни. Життя в окупації стало непростим випробуванням для родини, але вони зберегли свою ферму та мріють сьогодні про розвиток сімейного бізнесу.
Тетяна Страмнова, засновниця ферми “Коза Амальтея” та її господарство (фото)
“Проблем зараз вистачає… Повноцінно реалізовувати продукцію немає де, відповідно є проблеми з доходами. Шукаю знову конкурси проєктів, але поки що з цим складно. Через складну ситуацію в Україні донори, у яких є можливість фінансувати розвиток бізнесу, не заходять на нашу територію. Також зараз важко з ветеринарами та ветліками. Останнім часом у загоні бачу багато ворон. Незрозуміло, які інфекції вони можуть принести з полів і як потім рятувати тварин. Але віримо у те, що скоро все стане на свої місця”, – розповідає пані Тетяна.
Після звільнення правобережної Херсонщини частина вимушених переселенців повертається додому. Проте далеко не всі наважуються жити на території, де тривають активні бойові дії. Багато хто залишається в межах звільненої частини області та переїжджає до умовно спокійних населених пунктів.
Збільшення чисельності ВПО – це своєрідний виклик для місцевої влади у плані їх організаційної спроможності. На початку 2022 року у Музиківській громаді мешкало 11 ВПО, це люди, які переїхали зі східних регіонів країни. Наразі у громаді зареєстровано 120 переселенців, переважна більшість яких – жителі Херсону та передмістя.
Як розповідає Ірина Шнирук, начальниця Музиківського ЦНАПу, віднедавна людям стало простіше отримувати довідки та інші адміністративні послуги.
“На мою думку, сільська рада добре справляється з новими викликами. Спочатку виникали деякі проблеми, але наразі алгоритм роботи налагоджено. Працюємо в Програмному комплексі «Інтегрована інформаційна система «Соціальна громада». Люди можуть самі зареєструвати статус ВПО у додатку “Дія”, отримати довідку з даної програми або відразу на місці (ред. приміщення ЦНАПу) зареєструвати статус і отримати довідку. Раніше, коли ми ще не працювали у цій програмі, людям доводилося забирати довідку в Управлінні соціального захисту населення. Необхідно було їздити до колишнього районного центру, який знаходиться за 35 кілометрів від нас, ще й проїжджати через місто Херсон”, – розповідає Ірина Шнирук.
Ірина Шнирук, начальниця ЦНАПу
Пані Ірина зазначає, що постійно інформує клієнтів ЦНАПу про всі можливі виплати, які доступні ВПО. Хоча більшість із них самостійно вивчає це питання і приходить до ЦНАПу обізнаними.
Наразі проблеми з житлом та працевлаштуванням – найбільш актуальні для переселенців. На території громади відсутній житловий фонд для тимчасового проживання та соціального призначення. Відповідно, більшість переселенців мешкають або у родичів, або винаймають будинки.
Щоправда, у громаді існує серйозна проблема із працевлаштуванням не лише ВПО, а й постійних жителів. З одного боку, судячи з інформації сайтів із пошуку роботи, на території правобережної частини Херсонщини спостерігається дефіцит кадрів. На сайтах можна знайти безліч актуальних вакансій. З іншого боку, через щоденні обстріли обласного центру, руйнування та постійну загрозу життю, збільшується кількість людей, які залишають свої робочі місця.
У Стратегії місцевого економічного розвитку Музиківської ОТГ зазначається, що раніше найбільшими роботодавцями громади були філія ПАТ «Чорнобаївське» Агрохолдингу «Авангард» та ПП «Тін Сервіс», які забезпечували роботою 450 осіб. Наразі одна з організацій відновлює свою діяльність, але це не зможе покрити всі запити на працевлаштування.
До повномасштабного вторгнення росії основними сферами самозайнятості населення Музиківської громади були сільське господарство, городництво, виготовлення та продаж молочної продукції. Завдяки зручному географічному розташуванню громади, значна кількість населення мала можливість працювати в установах та закладах обласного центру, а також реалізовувати свою продукцію на ринках міста. Через пряму загрозу для життя, зменшення кількості платоспроможного населення, люди все частіше відмовляються від поїздок до міста і тому проблем із працевлаштуванням додається.
Зі слів тимчасово переміщених осіб, наразі чи не єдиним варіантом самозабезпечення є соціальні виплати, заощадження та гуманітарна допомога.
У приміщенні ЦНАПу організовано Пункт видачі гуманітарної допомоги. ВПО розповідають, що їм дуже зручно одночасно отримати довідку про відповідний статус і продуктові набори.
Люди отримують гуманітарну допомогу.
“У нас складені списки людей по виборчим округам. Всього округів вісім, охоплюємо всі п’ять населених пунктів громади. Дуже активні депутати. На них тримається весь процес видачі гуманітарної допомоги. Протягом двох місяців після деокупації нашої громади, ми вивчали, хто виїхав, а хто залишився. Спочатку було важко, адже люди то приїздили, то знову виїжджали. Зараз ситуація трохи стабілізувалася. Наразі вона змінюється більшою мірою лише за рахунок ВПО, кількість яких збільшується”, – розповідає Олена Поберезська, голова комісії з розподілення гуманітарної допомоги.
Каже, що зручно, коли люди отримують статус ВПО та гуманітарну допомогу в одному приміщенні.
«Якщо у нас немає якоїсь інформації, ми відразу можемо її дізнатися у начальниці ЦНАПу. Людина отримала статус, ми внесли її у список округу, в якому вона збирається проживати і відразу можемо надати їй гуманітарну допомогу (якщо вона є в наявності). Також намагаємося вивчати потреби таких людей і допомагати саме тими речами, які їм реально необхідні – матраци, ковдри, засоби гігієни тощо», – пояснює пані Олена.
Секретар сільської ради Інна Кулик зазначає, що деякі ВПО, на жаль, вдаються до обману – оформлюють відповідний статус у Музиківці, а проживають у Херсоні. Тобто, вони реєструються у домоволодіннях друзів чи родичів, навідуються до них, але більшість часу знаходяться в обласному центрі. В громаду приїздять по гуманітарну допомогу, паралельно отримуючи її в місті. Як вирішити цю проблему, у сільраді поки що не знають.
Водночас найбільш активні переселенці навпаки долучаються до життя громади. Однією з таких сімей є багатодітна родина Ринденків з Антонівки, які наразі мешкають у селі Висунці.
Переживши окупацію, їм довелося покинути рідну домівку після того, як ворожий снаряд потрапив у сусідній будинок.
“У Музиківській громаді живуть наші знайомі. Тому, коли постало питання, куди переїжджати – відразу згадали про неї. Завдяки місцевому депутату пані Наталії, громада нас дуже добре зустріла. Ми усім забезпечені. Тут ситуація кардинально відрізняється від того, що відбувається з гуманітарною допомогою у Херсоні”, – розповідає Марина Ринденко.
За словами пані Марини, коли входиш у громаду, хочеться долучитися до якоїсь справи, аби залишити гарний слід свого перебування у ній.
У минулому жінка працювала в Обласному центрі народної творчості, тепер вирішила використати свої вміння з користю для громади. Через місцевого депутата Марина познайомилася з директором Музиківського ясел-садочка та запропонувала свою допомогу у декоруванні сходового майданчика закладу. Дитячий садок відкрили після капітальної реконструкції за півроку до повномасштабного вторгнення.
“Важливо, щоб люди з районів, де тривають бойові дії, не залишалися наодинці зі своїми турботами, страхами і проблемами. Вони потребують підтримки, соціалізації та участі в житті громади, щоб відновити свої сили”, – говорить пані Марина.
Марина Ринденко, переселенка
Одним із важливих питань для новоприбулих людей у громаду є отримання медичних послуг. Відповідно до Наказу Міністерства охорони здоров’я України, внутрішньо переміщена особа має бути прийнята в будь-якому закладі охорони здоров’я на свій вибір. Кваліфіковану допомогу для жителів Музиківської громади надає КНП “Музиківська амбулаторія загальної практики сімейної медицини”.
За словами Олени Цокол, старшої медичної сестри, аби отримати медичні послуги переселенцям не потрібно надавати декларації з лікарем. За бажання можна обрати лікаря за новим місцем проживання та укласти нову декларацію. Також для внутрішньо переміщених осіб в аптеках продовжує діяти програма “Доступні ліки”.
За словами Ігоря Підгородецького, начальника Музиківської військової адміністрації, одним із напрямків подальшої роботи місцевої влади є пошук можливостей для більш активної соціалізації переселенців.
Внаслідок окупації частини українських територій, суспільство зіткнулися з новими викликами. Попереду у місцевої влади ще дуже багато роботи, спрямованої на захист прав внутрішньо переміщених осіб. І це завдання не лише сільської ради та військової адміністрації, а й кожного члена громади.
Тетяна Трибушна