«Освіта - це невід'ємна частина мого життя. Я дуже боюсь припинення цього процесу, тому завжди шукаю для себе нові варіанти отримання знань.»

Насонова Жанна в минулому депутат, а зараз начальник загального відділу Музиківської сільської ради. Пройшла навчання Активних громадян і реалізувала не один проект соціальної дії. Працювала над створенням культурного центру на Висунцях та спортивного простору на шкільному стадіоні в Музиківці.

Вона завжди готова до нових знань та спрагло шукає їх на тренінгах, вебінарах та в Херсонському національному технічному університеті, де здобуває другу вищу освіту за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування». Сподіваємося, що всі отримані знання Жанна використає для налагодження необхідних внутрішніх процедур ради та розвитку громади.

МЧ. Доброго дня, Жанно!

ЖН. Доброго дня!

МЧ. Міжнародні та дипломатичні відносини є невід’ємною складовою існування держави як інституції. Скажіть будь-ласка, в розрізі нашої ОТГ, які шляхи зовнішніх комунікацій могли б покращити наші позиції в політичній площині?

ЖН. Коли я думаю про нашу громаду, як про маленьку державу і про зовнішні комунікації, як про можливості, то перше, що приходить на думку - це питання нашої привабливості для партнерів. Адже я б на їх місці перед початком будь-яких відносин дізналася наскільки Музиківська громада надійна, в певній мірі впливова та стабільна у переконаннях. Тому, я думаю, що нам, перш за все, потрібно посилено працювати над таким, здавалося б, простим напрямом комунікації як імідж.

МЧ. Імідж вибудовується на базі реального стану речей. На які позитивні аспекти в нашій громаді Ви б робили акцент? В чому ми конкурентноспроможні?

ЖН. Не погоджуюсь. Можна мати велику історію позитивних практик про які відомо лише певному колу осіб/інституцій. Говорячи про імідж, я мрію про більш широку географію.

Мої думки тісно пов'язані з роботою, тому перш за все я б говорила про послуги. Позитивні зрушення в цьому напрямі сталися неабиякі. Стосовно конкурентної спроможності думок декілька: якщо ми як гравці на полі, де головний приз - це інвестор, то ми конкурентноспроможні в своєму досвіді і в умінні працювати якщо ж метою партнерства є довгострокова коаліція або реалізація десятирічного плану збереження та відновлення певної популяції тварин - то конкуренція у нас велика.

МЧ. Якщо говорити про залучення молодих спеціалістів для проживання в громаді, як дипломат, які аргументи Ви б їм наводили?

ЖН. Ми, як ОТГ, маємо що запропонувати молодим спеціалістам. Громада - це, віднедавна, маленька країна з великим можливостями, яка потребує розвитку в багатьох сферах життя. Тому перш за все це перспектива стати спеціалістом  номер один у громаді в своїй справі, адже брак кваліфікованих кадрів - це не вигадка.

Більшість досвідчених фахівців приваблює місто. Але робота в громаді не менш цікава. В той самий час можливість отримати перший досвід роботи для молодого спеціаліста - це важливий аргумент, але не останній. Для мене дуже цінний той факт, що я можу розібратися в політичних, економічних, соціальних процесах на рівні громади і вважаю, що далі ці знання можна використовувати в більших масштабах. Ну й не треба забувати про інші блага: життя в будинку з власним подвір'ям, менша кількість людей на вулиці, благородна праця на городі, а якщо пощастить - то й повітрям чистим можна дихати.

МЧ. Дмитро Донцов, один із українських ідеологів побудови української держави на базі громад, ще на початку ХХ ст. висловив таку тезу: «Схиляючись до думки, що в самій нації вирішальна роль належить еліті, завдання якої полягає в тому аби своїми фанатизмом і силою волі змусити народ стати рішучим та незламним». Ми можемо сказати, що це справедливо для сьогодення і для нашої громади зокрема?

ЖН. Як на мене, в цій думці є значна доля правди. Адже сила політичної еліти в тому, щоб тримати баланс між інтересами внутрішніми (жителів громади) та зовнішніми (не жителями, скажімо так, бо почала всіх перелічувати - виявилось надто багато), готовність брати відповідальність та мати політичну волю прийняти те чи інше рішення. А вже за результатами таких рішень буде вимірюватись рівень довіри жителів до органу влади.

Не треба заглядати далеко в історичне минуле щоб зрозуміти як ми можемо єднатися, всі події поряд. Хіба нас можна зламати? Але міцна еліта (яку історично ніколи не любили і намагалися знищити) надає рішучості в рази.

Якщо ж говорити за нашу ОТГ, то тут автор думки влучив у яблучко, говорячи про фанатизм. Адже в цьому випадку  ніщо не спонукає до роботи так, як шалена любов до громади.

МЧ. Якщо говорити про взаємодію з іншими ОТГ, на чому в першу чергу потрібно зробити акцент? На культурно-спортивних заходах чи все таки на товарно-грошовому обігу?

ЖН. Мені здається, що економічний розвиток повинен мати пріоритет, адже доходи громади - це коріння інших сфер життєдіяльності. Від них залежатиме та сама можливість проведення якісних культурно-масових заходів, їх масштаби та географія.

МЧ. Яка роль міжнародних організацій та донорів в розвитку нашої громади і на скільки світовий досвід можна на практиці впроваджувати в наших реальних умовах?

ЖН. Безумовно роль міжнародних організацій та донорів у розвитку нашої громади є значною. Але я розумію, що за кожним профінансованим проєктом, стоїть людина або група людей, завдяки яким вдалося його реалізувати. Тому я вважаю, що для розвитку території має відбуватися постійний симбіоз фінансів і розуму. Стосовно світового досвіду скажу так: вивчати його безумовно необхідно, але треба вміти робити висновки. Не можна дублювати все, що є у інших. Розвиток будь-якої сфери життя треба планувати виходячи з власних реалій.

МЧ. Крім міжнародних донорів та консультантів, які ще зовнішні зв’язки варто було б розвивати нашій громаді? Можливо тимчасовий обмін спеціалістами між громадами для набуття досвіду чи довгострокові навчальні відрядження в інші країни…

ЖН. Практику обміну спеціалістами ми використовуємо досить активно. Кожен зацікавлений житель громади зробив все щоб його знайшли та перемістили в іншу країну на деякий час. Я не можу сказати, що ми недоотримуємо знання від закордонних відряджень. Інші країни відкриті й готові ділитися досвідом, справа трохи в іншому:

- чи готові ми робити аналіз почутого й побаченого щоб застосувати це з урахуванням наших реалій ?

- Чи зможемо ми оминути ті помилки, які зробили наші закордонні колеги?

- Чи не опустимо ми руки після повернення?

Мені здається, що найкращими зв'язками у сфері зовнішніх відносин, які слід розвивати, є економічні зв'язки. Але налагодити їх надзвичайно складно, адже залежать вони не лише від переговорів, а від конкретних цифр.

МЧ. Давайте поговоримо про відносини в середині громади. У нас 5 суб’єктів. Музиківська ОТГ молода і багато моментів ще потрібно вдосконалювати. Які шляхи до більш глибокої інтеграції Ви бачите як пріоритетні?

ЖН. Мені здається, що в нашому випадку внутрішня комунікація відбувається так, як і повинна. Це перш за все спільні заходи, взаємодопомога та підтримка. Не можна стати одним цілим за одну хвилину. На це потрібні роки. І навіть, якщо є непорозуміння - це теж нормально. Адже навіть якщо розглядати не населені пункти, а округи чи вулиці - кожен матиме свої інтереси завжди.

МЧ. На скільки Вам допомагає освіта міжнародника в робочому процесі? На скільки вона виховує лідерські якості, адже в дипломатії дуже часто все залежить від конкретної людини та її бачення.

ЖН. Освіта - це невід'ємна частина мого життя. Я дуже боюсь припинення цього процесу, тому завжди шукаю для себе нові варіанти отримання знань. Освіта міжнародника є основою того тіста з якого я зліплена. Вона не давалася мені легко, я завжди була змушена стрибати вище себе. Вона загартувала мене, підготувала до "дорослого життя". Тоді я зрозуміла, що лідерство – це не про людей, які тебе оточують, лідерство – це про тебе, про те, яким буде наповнення зсередини. А в дипломатії навпаки – пріоритетом  є люди. Це те в що еволюціонує лідерство, і тут вже треба керуватися тими цінностями і переконаннями, які має людина як лідер.

МЧ. Жанна, останнє питання:) Які перспективи Ви бачите для нашої громади на наступні 5-10 років? І якою буде Ваша роль у цьому процесі?

ЖН. В теперішній ситуації складно думати про перспективи, можу лише сподіватись, що ми впораємось із тими завданнями, які вже почали виконувати. Я не велика експертка, але як працівниця органу місцевого самоврядування, як людина, закохана у децентралізацію маю надію, що наша громада переживе цю кризу і буде надалі стрімко розвиватися. Моя роль у цьому процесі - бути частиною механізму Музиківської ОТГ та виконувати якісно свою роботу.

МЧ. Радий знайомству!

ЖН. До скорої зустрічі!

Інтерв'ю провів Михайло Чепура, спеціаліст зі зв’язків з громадськістю та публічної інформації Музиківської сільської ради.