"Якщо твоя професійна діяльність пов'язана з найдорожчим, що може бути - з дітьми, то це в першу чергу моральна відповідальність."

Наша сьогоднішня героїня, Тетяна Шкурупій,  вміє згуртувати навколо себе людей та разом з ними досягати поставлених цілей. Постійний саморозвиток і участь у тематичних навчальних програмах дає можливість ширше бачити ситуації та глибше аналізувати проблемні точки.

Вміння застосовувати знання на практиці дозволило Тетяні реалізувати не один успішний проект та успішно виконувати функції керівника. Активна життєва позиція, націленість на результат та професійна підготовка  - те, що зробило Тетяну справжнім лідером нашої громади. 

МЧ. Тетяна, доброго дня! Перше питання в нас традиційно вже історичне.

За легендою, Клеопатра, розуміючи, що Єгипет програє Риму, ризикуючи своїм життям, хитрістю потрапила до Цезаря, щоб зустрітись із ним віч-на-віч і добитись умов вигідних Єгипту. Як Ви охарактеризуєте цей вчинок жінки-лідерки?

ТШ. На мою думку, це скоріше авантюризм та мотивована наполегливість чим хитрість. Думаю одна з потрібних характеристик для жінок лідерок! Елберт Хаббард колись чудово висловився про важливість наполегливості. Він сказав: «Ще трохи впертості, трохи більше старань — і те, що спершу скидалося на безнадійну поразку, перетвориться на видатну перемогу».

МЧ. Про наполегливість. У Конфуція є така фраза – «Там, де закінчується терпіння, починається витривалість». На скільки витривалість є важливою у Вашій професійній діяльності та взагалі в житті?

ТШ. Ну, щодо терпіння, то це не про мене, я його не відчуваю! Терпіння - це здатність витримувати різного роду страждання. А от витривалість зі мною завжди, вона для мене як "батарейка", стараюся постійно тримати її зарядженою. Моя професійна діяльність і є моє життя, "це як третя дитина".

МЧ. Звідки Ви берете натхнення? Що чи хто Вас спонукає йти вперед?
ТШ. Мабуть натхнення для кожної людини має своє філософське значення… Наприклад, я свого часу пережила переломний момент і зрозуміла, що якщо ти вранці прокинувся живий, здоровий, усміхнений, коли світить сонце і співають пташки - це таке щастя! Наше життя й здоров'я - це і є натхнення йти вперед.

МЧ. Наше суспільство переживає перехідний період, як політичний так і соціокультурний. На що потрібно звернути увагу пересічній людині, яка не хоче залишатися "на узбіччі" історії?

ТШ. Скажу можливо і банальну фразу, але дуже потрібну, яку б хотілося побачити на ділі, а не на словах - "Починай із саморозвитку, зміни себе та змінюй ставлення до навколишніх подій". Звичайно це потрібно усвідомити "що не так?", вийти зі своєї зони комфорту і прикласти великі зусилля для змін. Я над цим намагаюся працювати. Постійно задаю собі питання: "А якщо мене завтра не буде, що я зробила корисного для своєї сім'ї, роботи, села, країни? Чи принесла я якусь користь людям, які мене оточують?"

МЧ. Нажаль, життя влаштоване так, що людина, яка хоче щось змінити постійно стикається із опором певної категорії людей, при чому дуже часто агресивно налаштованою. Які «антидоти» Ви використовуєте, щоб незважаючи на це йти вперед?

ТШ. Критику завжди сприймала дуже болісно, але тепер стала мудрішою і приймаю лише конструктивні зауваження. Якщо ти робиш добру справу, то агресивно налаштованих людей не буде.

МЧ. На скільки Ваш внутрішній стан впливає на роботу, особливо, якщо робота пов’язана з творчістю?

ТШ. Творчість навпаки відволікає мене від негативних впливів на мою особистість. Знову ж таки, вчуся на своїх помилках і роботах видатних психологів тримати свій внутрішній стан завжди в гармонії.

МЧ. Як Ви вважаєте чому жінки борються за гендерну рівність, як мінімум, але при цьому переважно голосують на виборах за чоловіків?

ТШ. Тяжко відповісти. Як на мене, більшість людей не акцентує уваги на стать кандидата, а скоріше аналізує його бачення та програми розвитку держави. Все ж таки, на мою думку, потрібно руйнувати стереотипну «монополію» чоловіків на владу та мотивувати виборців звернути увагу на кандидатури політикинь під час виборів.

МЧ. Ви вважаєте, що це стереотипи чи, можливо, це викликано культурними, релігійними й традиційними поглядами суспільства? Тоді треба змінювати і ці речі, починаючи з архетипів.

ТШ. Ну, по-перше, щоб заглибитися і змінити архетипи треба дуже багато зусиль та часу, але, на мій погляд, суспільство вже змінює свої бачення пріоритетів гендерної політики. За останні 5 років державна політика активно спрямована на гендерну рівновагу в системі управління країною, тобто вже пішов прогрес. Можливо це дасть свій результат і вже через 4 роки ми побачимо жінку-президента.

МЧ. В опері Джузеппе Верді «Ріголетто» є пісня «Ladonna è mobile» («Жінка мінлива»). Скажіть чи класик справедливо охарактеризував жіночу суть, чи це все таки художнє перебільшення?

ТШ. Звичайно ж це гіпербола! "Майже кожна жінка хотіла би берегти вірність, проблема лише в тому, щоб знайти чоловіка, для якого б можна було би її берегти." (Марлен Дітріх)

МЧ. Гарно парирували питання:)
Але, в даному випадку, я не мав на увазі відносини жінка – чоловік. На скільки «Жінка мінлива» в професійному житті?

ТШ. Звичайно жінка і справді буває мінлива. Жінки в сучасному світі обирають різні варіанти поєднання статусів: жінки-керівника, жінки-берегині роду, учасниці трудового та суспільного життя і більшість жінок стійко та впевнено орієнтуються на однакову їх значимість. Жінка-керівник - це яскрава особистість. Вона жіночна, смілива, інтелектуальна, фізично активна, впевнена в собі, знає собі ціну, гідно реагує на критику, зауваження і навіть образи. Така жінка уміє оперативно перемикатися з однієї соціальної ролі (“керівник”, “ділова жінка”) на іншу (“дочка”, “мати”, “дружина”).
І от тоді, коли жінка-керівник зуміє поєднати якості справжнього лідера (професіоналізм, ініціатива, вміння ризикувати, перемагати, жити разом із колективом) з традиційно жіночими цінностями, такими як чуйність, гуманність, милосердя, гнучкість, практичність, інтелігентність, то вона може гордитися тим, що стала (цитую ректора Савчука П.П.) «ідеально ефективним керівником!»

МЧ. Що для Вас бути прикладом для інших? Керівна посада – це не тільки адміністративна відповідальність, а відповідальність моральна.

ТШ. Ох і Михайло! Дуже цікаве інтерв'ю , змусив переосмислити всю себе ....))) Дуже цікаво і все складно.
Коли в мене виникають проблеми, я згадую декількох людей, які є для мене прикладом. Я уявляю, як би вони повелися у такій ситуації, і старалась наслідувати їх приклади. Коли маєш на кого рівнятись, то легше долати труднощі». Кожній людині завжди потрібен орієнтир і найкраще якщо цим орієнтиром є сучасник, звичайна людина, з високими моральними якостями, яка мудро підходити до всіх життєвих і професійних питань.
Щодо моральної відповідальності, то якщо твоя професійна діяльність пов'язана з найдорожчим, що може бути - з дітьми, то це в першу чергу моральна відповідальність.

МЧ. Іноді виникають ситуації, коли потрібно бути жорсткою і холоднокровною в прийнятті певних рішень, що стосуються, в тому числі, конкретних людей. Як Ви знаходите баланс між тим, щоб надихати інших і «карати»?

ТШ. Добрий менеджер застосовує різні стилі керування персоналом, використовуючи весь арсенал засобів мотивації і організації... ? Я вважаю, що мудрий керівник повинен тільки надихати на плодотворну працю, а люди, які працюють в команді - боятися підвести його.

МЧ. Ви вже маєте неабиякий досвід роботи у дитячому садочку. Скажіть будь-ласа, у дошкільнят можна хоча б з якоюсь долею ймовірності визначити майбутнього лідера чи лідерку. Якщо так, то як це проявляється?

ТШ. Дошкільна освіта - це перша сходинка до соціалізації дитини та формування її, як особистості. Звичайно лідерські якості крихітки можуть почати проявлятися вже в дитячому садку. Малюк-лідер може почати командувати за столом, сам розподіляти всім іграшки, проводити та організовувати ігри. Роль ведучого – звичайно ж, для нього!

МЧ. Тетяно, дякую за розмову.

ТШ. І Вам дякую. 

Інтерв'ю провів Михайло Чепура, спеціаліст зі зв’язків з громадськістю та публічної інформації Музиківської сільської ради.