"Якщо хочеш чогось досягти для цього потрібно щось робити."

Тетяна Страмнова вже виграла не один грант для розвитку підприємництва, заснувала сирний бренд  та стоїть на шляху створення сучасної родинної ферми. Сирами, що виготовляє Тетяна з задоволенням смакують в Музиківці та по всіх куточках України.

Її шлях важкий та тернистий, але жінка не втрачає позитиву та віри у власні сили. Щасливі, що Тетяна обрала саме Музиківську ОТГ для бізнесу та життя.

МЧ. Пані Тетяна, доброго дня.

Кличка Вашої головної кози - Амальтея, давньогрецька легендарна коза, що вигодувала Зевса. Скажіть, козлик Зевс у Вас є?

ТС. Доброго дня, Михайле. Так, вже є :) 15 числа народився :) Але не від Амальтеї.

МЧ. А батька козеняти напевно Кронос звати?

ТС. Ні, я так далеко не зайшла в історію. Всього лише Вільям, але зате благородної крові. Його батьки (Вільяма) - Мама чистопородна Ламанчі з Іспанії, а тато чистопорідний заанеканець із Німеччини.

МЧ. На скільки важлива порода кіз для виготовлення якісної продукції? Чи порода дає тільки об’єм надоїв?

ТС. Дуже важлива. Є дві групи - молочна і сирна, тобто молоко відрізняється щільністю і жирністю. Молочні - велика кількість молока з більш низькою щільність і жирністю молока. Сирні поступаються в кількості, але виграють в щільності та жирності. Ще молоко відрізняється за смаком.

МЧ. На скільки складно "пробивати стіну" української традиційної кухні? Я маю на увазі, що в нашій традиційній кухні немає такого розмаїття сирів як в тій же Італії або Греції.

ТС. Ну, чому немає. Як виявилося, українці дуже люблять пробувати щось нове. Наприклад, коли я перший раз зробила і спробувала швейцарський сир «Белпер Кноль» у мене були сумніви. Чи приймуть покупці його пікантний смак, але як виявилося його почали замовляти в кг і записуватися наперед.

Також сир італійський «Монтаза» - сир який протягом двох місяців обтирається рожевою гімалайською сіллю та медом. Теж оригінальний смак, але дуже всім сподобався.

Я пробую різні робити сири. Дивлюся який більше подобається покупцеві, і всі мої клієнти завжди запитують чи робила я щось нове і, якщо щось є -  обов'язково беруть. Деякі навіть просять спробувати зробити який-небудь оригінальний сир, який вони їли в тій чи іншій країні.

МЧ.  Виготовлення сиру - тривалий і трудомісткий процес. Ціна у такого продукта відповідна. Вам доводиться конкурувати з більш дешевими й зі сумнівною якістю продуктами з магазину. На вашу думку, як виховати культуру споживання якісного продукту у наших співвітчизників?

ТС. Так, з приводу конкуренції є таке. Багато хто розуміє, що "дешевий сир буває тільки в мишоловці" і самі мене знаходять, завдяки "сарафанному радіо". Також, влаштовую презентації. Багатьох доводиться переконувати, що козяче молоко, при правильному догляді та годуванні тварини, не має специфічного смаку і запаху. І ті, хто пробував мій сир в цьому переконалися і як самі потім кажуть - "після вашого сиру ми не можемо їсти магазинний". Є люди, які не розуміють чому така ціна і починають сперечатися, але, коли їм просто напишеш свій графік на цілий день – перестають сперечатися.

Та ще й велику роль відіграє тенденція зростання правильного ЕКО-харчування.

І плюс до всього цінова політика, тобто платоспроможність покупця того або іншого регіону України. Так в Херсонській області це дорого, але взяти наприклад, Київську. Беремо наприклад, ту ж саму козячу бринзу, 200 грн. це стеля, а в Київській області вона ж 350-400грн. Тому і дзвонять і замовляють по кілька кг.

Ще більшу роль відіграє маркетинговий хід супермаркетів, тобто коли покупцеві "підносиш" ціну не як 200грн/кг, а як 20грн/100гр. Це звучить не так уже й страшно ?

Хоча і в нашій області є дійсно цінителі сиру, які згодні платити і більш високу ціну за такі сири як наприклад той же «Чедер», у якого термін визрівання мінімум 6-7 місяців.

МЧ. Кажуть, що кулінарія – це фізика, хімія і любов. Скільки потрібно любові для хорошого сиру?

ТС. Ой, багато! Тут до кожного сиру потрібен свій підхід. Є сири, які так би мовити "не люблять тебе", скільки не намагалася зробити, ні на крок від рецепту, і ні як не виходить. А є сир без проблем. Правда ще багато залежить від молока, вірніше, чим годуєш тварину. Бувало й таке - вариш один сир, а по консистенції і смаку сирного зерна вже розумієш, що буде інший. Тобто вже починаєш готувати і пресувати за рецептом, сир у який виходить за фактом.

МЧ. Тетяна, чи є у Вас сир за власним рецептом і з власною назвою?

ТС. Зараз поки немає. Минулого року молока було мало, тільки й встигала робити на замовлення сир. Але в планах є. Цього року молока більше буде, так що думаю вже зможу експериментувати.

МЧ.  Якими якостями повинна володіти жінка, щоб робити смачні сири? Адже це живий продукт. І яка в цьому роль чоловіка та дітей?

ТС. Вау! Ось це спантеличили.

Я навіть не знаю. Ну найголовніше це потрібно любити те, чим займаєшся.

Можу розповісти те, що на даний момент в моїй родині.

Так, чоловік мене підтримує в моєму хобі, яке переросло в бізнес. Але покищо тільки морально, ну і матеріально. Він на заробітках. Так що все на моїх плечах від ремонту до заготівлі сіна. А з огляду на специфіку захворювання моїх дітей, то як можуть так і допомагають, травички нарвати. Коза, так, це їх. Дочка може допомогти покищо в елементарному - щось подати і притримати під час виготовлення сиру.

В принципі, все і закрутилося через дітей. Я прекрасно розумію, що навряд чи вони стануть повністю нормальними для суспільства, але все-таки жити і заробляти вони зможуть хоча б хоч так. І розумію, що з цим завданням вони впораються, а якщо врахувати специфіку захворювання, то в це вони більш делікатні і відповідальні ніж звичайні люди.

МЧ.  У багатьох продуктах, якість і смак яких залежить від регіону виготовлення є класифікація «контрольоване за походженням». Скажіть, чи справедливо це до сирів? Тобто ми можемо назвати Ваші сири херсонськими або навіть музиківськими як характеристику?

ТС. Я навіть не знаю, швидше за все так. Є у мене покупці , хто брав на західній частині України, говорили, що їм більше сподобалося. Є кілька людей,  які переїхали до Києва і після того як спробували там сири стали просити висилати їм. І є також клієнти з тієї ж західної України, де процвітають козячі ферми, теж пересилаю їм свій сир.

МЧ. Скажіть, жінка яка бере на себе відповідальність не тільки за свою сім'ю, а й створює бізнес. Хто ця жінка?

ТС. По духу і характеру дуже стійкою повинна бути. А за психологічні перешкоди, особливо в нашій країні - так за них я взагалі мовчу. Давайте на це питання я вам відповім своєю історією, і ви вже самі скажіть на скільки повинна бути стійкою жінка.

Я за своєю освітою (останньою ?) художник-дизайнер. До народження дітей я займалася дизайн проектами, писала картини. Через деякий час від мене почали відмовлятися замовники через агресивні нотки в моїх роботах. З дітьми проблема з колишнім чоловіком не ладиться і все це виливалося в роботах. Ось так і залишилася без заробітку, без чоловіка і з дітьми інвалідами, за покупку будинку не розрахувалися повністю. Посиділа, поплакала, а дітей піднімати треба. Озирнулася навколо, приватний будинок. Завела птицю, ну і закрутилося. Почала вчитися створювати бізнес. Ось так і розрослася спочатку до курячої ферми. А потім, проаналізувавши все, куряча ферма переросла в перепелину. З'явилися реалізатори продукції, почала все оформлювати офіційно. Начебто все, ніби все налагодилося. І тут раптом ДНР, обстріли, мародерство. Кинула все. В руки двоє дітей і дві сумки і до родичів в Херсон, на два тижні (як обіцяв Порошенко). Просиділи з півроку «на шиї» у родичів. Ні грошей, ні житла, та ще й Надія на повернення померла. Знову плакала в подушку, зібралася з думками, згадала улюблену свою фразу - "все що нас не вбиває - робить нас сильнішими". Витягла з ДНР свого працівника, зняли будинок. При цьому родичі "дуже підтримували" - навіщо тобі це треба, ти не потягнеш, ти не зможеш, ну і в такому дусі.

Знайшла грантову програму і вирішила знову все з нуля підняти. Виграла грант, правда з родичами півроку не спілкувалися, та ще й мій майбутній чоловік теж з фразами "нічого не вийде". Вийшло, але з птахами так і не вийшло, одні збитки. Знову на час руки опустилися, потім в черговий раз взяла себе в руки і знову в бій. Але вже з козами.

Ось і тепер, по-вашому на скільки повинна бути міцною психіка у жінки і який повинен бути характер .

Не дарма ім'я Тетяна перекладається як - войовниця, а плюс до цього - Скорпіон за гороскопом. І найсмішніше з цього всього - я народилася в рік кози!

МЧ.  Тетяна, Ви дійсно сильна жінка. Дякую за Ваші щирі відповіді! Останнє запитання до Вас. Щоб Ви побажали людям, які зіткнулися зі складними обставинами враховуючи Ваш життєвий досвід?

ТС. Не опускати руки. Якщо хочеш чогось досягти для цього потрібно щось робити. В голову приходять приказки, так би мовити народна мудрість - під лежачий камінь вода не тече. І все таки за основу взяти девіз - все що нас не вбиває - робить нас сильнішими.

Інтерв'ю провів Михайло Чепура, спеціаліст зі зв’язків з громадськістю та публічної інформації Музиківської сільської ради.